підкоряти

підкоряти
-я́ю, -я́єш і рідко підко́рювати, -юю, -юєш, недок., підкори́ти, -корю́, -ко́риш, док., перех.
1) Силою захоплювати країну, місто і т. ін., встановлюючи свою владу; завойовувати (у 1 знач.). || Змушувати кого-небудь коритися чиїйсь владі, ставити в залежність від когось. || перен. Освоювати що-небудь, роблячи корисним для себе, для людства. || перен. Підпорядковувати що-небудь чомусь, ставити щось у залежність від іншого.
2) перен. Викликати своїм поводженням, мовою, манерами тощо у кого-небудь схвальну оцінку, захоплення, прихильність і т. ін.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужен реферат?

Смотреть что такое "підкоряти" в других словарях:

  • підкоряти — дієслово недоконаного виду рідко …   Орфографічний словник української мови

  • приборкувати — ую, уєш, недок., прибо/ркати, аю, аєш, док., перех. 1) Підкоряти інстинкти тварини волі людини. || Утихомирювати, усмиряти тварину, яка не кориться людині. || Підкоряти собі яку небудь стихію, сили природи. 2) перен. Утихомирювати, закликати до… …   Український тлумачний словник

  • завойовувати — ую, уєш, недок., завоюва/ти, ю/ю, ю/єш, док., перех. 1) Силою війська підкоряти, загарбувати країни, поневолювати народи і т. ін. 2) перен. У боротьбі, праці, переборюючи труднощі і т. ін., добиватися, досягати чого небудь, здобувати щось.… …   Український тлумачний словник

  • підбивати — а/ю, а/єш, недок., підби/ти, підіб ю/, підіб є/ш, док., перех. 1) також без додатка. Прибивати що небудь зі споду чогось або що небудь до чогось. || Приладновувати, прикріплювати що небудь з вивороту чогось. || Підставляти підкладку або хутро до… …   Український тлумачний словник

  • полонити — лоню/, ло/ниш, недок. і док., перех. 1) Насильно захоплювати кого небудь під час воєнних дій. 2) Силою війська підкоряти, загарбувати; завойовувати. 3) перен. Підкоряти своєму впливові. || Справляти надзвичайно приємне враження; зачаровувати.… …   Український тлумачний словник

  • рука — и/, ж. 1) Кожна з двох верхніх кінцівок людини від плечового суглоба до кінчиків пальців. || Частина цієї кінцівки від зап ястка до кінчиків пальців; кисть. || Кожна з двох передніх кінцівок мавпи. || Складова частина якого небудь предмета, що… …   Український тлумачний словник

  • скоряти — я/ю, я/єш, недок., скори/ти, скорю/, ско/риш, док., перех. 1) Насильно встановлювати свою владу, завойовувати (країну, місто і т. ін.); підкоряти. || Змушувати коритися. 2) перен. Повністю оволодівати чим небудь, робити придатним для… …   Український тлумачний словник

  • охоплювати — I = охопити (кого що про думки, почуття, настрій, стан повністю підкоряти чию н. свідомість, поглинати всю істоту), опановувати, опанувати (кого що, ким чим), обхоплювати, обхопити (кого що), обіймати, обійняти (кого що), обнімати, обняти (кого… …   Словник синонімів української мови

  • владний — а, е. Здатний, схильний нав язувати свою волю, підкоряти собі. || Який виражає владу, волю, рішучість …   Український тлумачний словник

  • володіти — і/ю, і/єш, недок., ким, чим. 1) Мати що небудь у своїй власності. || Мати певну обдарованість, відзначатися чимось (голосом і т. ін.). 2) також без додатка. Те саме, що володарювати. 3) перен. Мати можливість підкоряти когось своєму впливові,… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»